Село Весела Долина - місце пам’яті

«Село Весела Долина було дуже гарним. Хати в основному були глиняні хати мазанки, але були й нові цегляні будинки із червоної цегли. Таких новозбудованих будинків було чотири. У селі було дві вулиці. Біля будинків зазвичай росли акації. Городи мешканців виходили в бік ставка.  У селі був свій магазин, клуб та яслі. Ще був трудовий табір, куди привозило школярів із Томаківської школи, яким було років по п’ятнадцять, жили вони в місцевому клубі. Це були 1974 - 1975рр.  Родина Щербяк біля старої хати, що була неподалік ставка. Світлина з сімейного архіву Анатолія Щербяк. Ставок був красивий, навколо нього росли тополі та груші. Очерета тоді не було, як зараз. Тут можна було зловити невеличких карасиків. Водилися навіть ондатри. З іншою сторони ставка знаходився старий колодязь «Журавель». В основному з нього напували корів. Ще пам’ятаю, як колись тато їхав на мотоциклі та зустрів на своєму шляху кабаниху з виводком, які перебігали дорогу. По яру в бік с.Борисівка було ...

Під час краєзнавчої експедиції на території колишнього села Весела Долина 27 серпня 2025 року мною було виявлено цікаву знахідку - старовинну підкову, встромлену просто в стовбур величезного дерева. Підкова мала доволі великі розміри, вірогідно, належала коню-тягачеві.  Раніше мені ніколи не доводилося бачити нічого подібного. Припускаю, що давно хтось вирішив залишити цю підкову як пам’ять про село (яке колись існувало тут) та про коней, яких тримали його мешканці. Унікальності знахідці додає й те, що, найімовірніше, підкову викували у місцевій кузні.  Кована підкова вросла прямо в дерево. Поділившись інформацією з колегами-краєзнавцями, я почув різні думки. Одні вважають цю знахідку надзвичайно цікавою, інші ж зауважують, що вона могла зашкодити дереву. Ця історія нагадує мені написи на старих тополях, які стоять, немов би люди з непростим минулим у «татуюваннях» часу.  На мою думку, ця вросла у тополю підкова, сьогодні має історичну цінність і символізує одну...

За спогадами Анатолія Леонідовича Бойка, одного з останніх мешканців села Весела Долина, який дожив тут до 1980-х років: «У селі було приблизно 40 будинків. Серед хат були, як старі глиняні хати мазанки, так і більш сучасні з цегли. У Веселій Долині був свій магазин, початкова школа та дитячий садок. Школа для старшекласників була у сусідньому селі Сергіївка або Кам’яна Долина, куди діти ходили пішки або їх підвозили по бездоріжжю. У селі знаходилась своя кузня і плотня, де ліс використовували на сільські нужди. Була також й тракторна бригада №6 і поліводчіська. Тоді все висажували та сапали вручну. Колхоз називався Ленінський шлях, люди були працевлаштовані. Була ферма до 100 корів, там і молодняк вирощували. Конюшня була до 30 коней, серед них був один відомий на всю округу, кінь на прізвисько «Понеділок». На цьому коні Степан Михайлович Дзябко брав участь в перегонах у Томаківці і Дніпрі та займав призові місця».  Степан Михайлович Дзябко. Світлина із сімейного архіву Ірини Дзяб...

«Весела Долина» — це краєзнавчий проєкт, присвячений історії зниклого села на Томаківщині, відомого також під назвами Дар’євський та Лохмачова. Фундаментом для створення цього блогу стала книга «Село Весела Долина» (2025). Тут зібрані спогади старожилів, старі фотографії, карти XIX–XX століть, польові дослідження та рідкісні знахідки, що дозволяють відтворити життя цього унікального поселення, якого сьогодні вже немає на карті. Ми зберігаємо пам’ять про людей, які тут народилися, працювали та виростили свої родини. Ми фіксуємо історію місцевості — балку Камликову, старі груші, три тополі, ставок, байраки та всі природні й історичні особливості, що формували обличчя Веселої Долини. Ми продовжуємо дослідження, знаходячи нові документи, світлини й розповіді, щоб вони не були втрачені назавжди. Цей блог створений для всіх, хто цікавиться історією рідного краю, родоводом, Запорозькою спадщиною та зниклими селами України. Запрошуємо долучатися: надсилати спогади, фотографії, відомості про ро...